Молитва Ісуса — це коротка, але потужна молитва, яка має коріння в східнохристиянській традиції, зокрема в монашеських громадах. Її походження вважається пов’язаним з ранньою християнською церквою, де вона була популяризована пустельними отцями в IV столітті як засіб для досягнення внутрішнього спокою та постійного спогадування про Бога. Простота та прямолінійність молитви роблять її інструментом для розважливої молитви, яка часто повторюється в рамках практики Молитви Ісуса для закликання Божої милості та зміцнення стосунків з Христом. Молитва широко використовується в східному православ’ї, східному католицизмі та деяких англіканських традиціях, особливо в контексті духовної дисципліни та аскетичних практик. Молитва також є невід’ємною частиною «Молитви серця» або «Гесіазму», яка зосереджена на тихій, безперервній молитві та досягненні духовного єднання з Богом. Молитва часто читається з допомогою молитвенного мотузка (комбоскіні), кожен вузол якого представляє одну повторену молитву, що допомагає зосередитися та зануритися в медитативну молитву.